Заперечення заперечення

‘I want to marry a girl so I can rest my soul with her till we both get old. This can’t go on all the time – all this franticness and jumping around.… Read More →

Світляки пам’яті

Волту Вітмену, вчителеві Чорним по чорному. Витоки моєї самовідданої любові замулило, Чотири небесні помаранчі висушили джерело, Ті, що сходять на заході. Не питай, які тут приховані сенси. Тут тінь, Через два дерева сонце… Read More →

Пісня пісень

Якщо себе не знаєш, красуне між жінками, ти вирушай по слідах отар і паси твоїх козенят біля поселень пастухів. Моя подруго, я тебе вподібнив до мого коня, який в колісницях фараона. Які гарні… Read More →

Тюльпанов среди хореев

Так сказал Тюльпанов камню камень дуло курам кум имя камня я не помню дутый камень девы дум в клетку плещет воздух лютень глупо длится долгий плен выход в поле виден мутен розы вьются… Read More →

***

***

Щойно я зрозуміла: все, що робить людина, вона робить для того, щоб заглушити свій страх перед небуттям.

Лиличка!

Вместо письма Дым табачный воздух выел. Комната – глава в крученыховском аде. Вспомни – за этим окном впервые руки твои, исступленный, гладил. Сегодня сидишь вот, сердце в железе. День еще – выгонишь, может… Read More →

Люди, з якими ти дорослішав

І скажи ще, що в тебе їх немає.

Втрата ідентичності

Дійшло вже до того, що я запитую Олю, про що їй би хотілося почитати тут. Не те щоб мені було дуже важливо, щоб тема мого запису не викликала обурення чи несприйняття в читачів,… Read More →

Що залишилося

Три зозулі прилетіли з заходу з крилами, обпаленими полум’ям, там, куди падало їхнє пір’я, здіймався дим, він засотував видолинки, оброслі сухою осокою, ховав під собою тонкі жили землі, і вода в них починала… Read More →

Світ, у якому так легко загубитися

Особливо легко загубитися тим, хто не має відправної точки. Хай навіть і шукає її, але або знаходить на занадто короткий час, або не знаходить узагалі. А якщо довго не знаходить узагалі, то, мабуть,… Read More →